До ВСІХ дітей в мене ставлення трішки паралельне. А от свою сеструху манюньку Дарцю дуже люблю. Мабуть саме тому що вона сеструха:)
З двоюрідною сестрою стосунки не зовсім склалися. йой. краще прото не згадувати. Зараз вона підросла. Все більш-менш нормално, а от в роки її малечості...
Своїх дітей? Йой. Для мене це складне питання. Не зараз це точно. Я поосто за власним досвідом змогла переконатися ( з сестрою не подумайте, що я мнохадетная мать) скільки часу та енергії забирають пупсики. Тож поки я молода я не хочу так міцно привязувати себе до дому. Може десь під років 30... не раніше... Хоч зарікатися не можу, всяке в житті буває.
Мене мама родила в 18 років, не заздрю їй чесне слово, словом студенське немовля...
Чоловікам важко збагнути увесь обсяг клопотів та відповідальності повязаних з дитиною...природа матінка...